IZ POVIJESTI HRVATSKE
UKRAJINISTIKE

PHU_Uvod
Jedan je od zadataka filologije stvoriti povijest hrvatske slavistike, značajnoga dijela nacionalne znanosti. U njezinim se počecima javljaju ideje slavizma, svojevrsne značajke i hrvatske društvene misli: zanimanje za slavenstvo obilježava gotovo sva razdoblja hrvatske književnosti, od renesanse, što je poticalo osvješćivanje drugih naroda, pa i ukrajinskoga. Vizija je Ukrajine u Hrvata nastajala u različitim ozračjima – od oduševljenja slavenstvom u preporoditelja do oslobađanja od mitoloških ideala slavenskoga zajedništva.
Projekt je podjeljen u rubrike Ukrajinistika u Hrvatskoj i Україністіка в Хорватії te sadrži tematske članke na hrvatskom i ukrajinskom jeziku.

UKRAJINISTIKA U HRVATSKOJ

Usprkos svim poteškoćama, ukrajinistika u Hrvatskoj probijala svoj put obilježavan imenima i djelima istaknutih osobnosti hrvatske filologije, što na svoj način predočava intelektualnu, moralnu, humanističku auru hrvatskoga društva u različitim epohama razvoja.
Cilj rada je uočiti osnovne tendencije, etape u formiranju hrvatske ukrajinistike kao slavističke grane. Metodološki je praćen problem slavizma u hrvatskoj književnosti u njegovom ambivalentnom izražaju – od zaokupljenosti mitskom vizijom slavenstva do afirmiranja slavenske problematike koja je vodila i prema ukrajinistici.
Cilj je ovoga članka analizirati aktualnost ukrajinske teme u intelektualnim krugovima Hrvatske i predočiti različite vizije Ukrajine – rusku, emigrantsku; socrealističku i ukrajinsko-hrvatsku, nacionalnu.
Tijekom predocenoga razdoblja je stvoren tiskani fundus hrvatske ukrajinistike koji nastavlja prethodna razdoblja razvoja struke. Osnovna forma je tiskana. Medutim, s ciljem sireg komuniciranja pretpostavlja se ukljucivanje tekstova u digitalne forme.
Ukrajinistika u hrvatskoj počinje se razvijati sukladno etapama europske slavistike. Veliku ulogu u interesu za slavensku problematiku imala je ideja zajedništva slavenskih naroda. Od renesansnoga, baroknoga doba i nadalje, tema Slavena je snažno izražena u hrvatskoj društvenoj misli, što je stvaralo temelj za nastanak i razvoj slavistike.
Godine2008. na Katedri za ukrajinski jezik i književnost Filozofskog fakulteta Sveučilišta u Zagrebu pokrenuta je edicija Ucrainiana Croatica, u kojoj se objavljuju knjige na temu Ukrajine i ukrajinsko-hrvatskih veza. Poseban projekt je prezentacija regija Ukrajine prevođenjem znanstvenih radova ukrajinskih istraživača.

УКРАЇНІСТИКА В ХОРВАТІЇ

У статті розглядаються основні етапи становлення і розвитку україністики в Хорватії, зокрема в добу Ренесансу і бароко, простежується вплив імперського дискурсу у XVIII ст., розкрито поступове зростання знань про Україну у ХІХ ст., відзначено роль політичного фактора в ХХ ст., значення зарубіжної україністики на сучасному етапі.
Головний висновок є констатація безумовної перспективності подальшого розвитку україністики в Хорватії, котра має перед собою широкий дослідницький простір, що зберігає в собі чимало прихованих пізнань, які очікують на своє відкриття.
Представлений профіль хорватської україністики викликає питання: що і наскільки знають в Україні про зарубіжну україністику? Безумовним є факт, що за межами України упродовж століть формувався, зростав архіпелаг, іменований Зарубіжна україністика.
Відзначено необхідність створення історії зарубіжної україністики. Зазначена тема розглядається як етап у формуванні україністики в Хорватії. Сприйняття України позначене особливостями свідомості суспільства епохи романтизму.
Спогади з нагоди 90-ї річниці народження Г.Д. Вервеса, під егідою якого почали свою славістичну діяльність чимало нинішніх славістів, стали й нагодою згадати минулий час, у якому працював учений. Г. Д. Вервес був уособленням української академічної славістики радянських часів.
У статі відображено основні етапи розвитку хорватської україністики. Її засновником вважається Юрай Крижанич (17 століття), який виступав за слов’янську єдність.
Невід’ємною складовою історії українознавства є розвиток цієї науки поза межами України. В силу різних обставин, що у відповідні історичні епохи впливали на стан українознавчих досліджень безпосередньо в Україні, зарубіжне українознавство в його багатьох національних осередках виступало важливим і потужним процесом із своєю історією, солідними результатами, базованими на модерних засадах західної науки.
Головна думка доповіді – необхідність створення історії україністики в Європі, на американському континенті. Вказано на феномен існування зарубіжної україністики, її роль у вивченні України, особливо в умовах антиукраїнських режимів – імперського, радянського.
Зарубіжна україністика в різних країнах, попри специфічних особливостей розвитку національної філології, а відтак і славістики, розвивалася й відповідно до окремих загальних закономірностей детермінованих подіями світового масштабу.
Одним з важливих завдань сучасної науки є відтворення історії зарубіжної україністики. За межами України упродовж кількох століть створювалося, розвивалося українознавство, яке відгрівало значну роль у різних галузях суспільних наук, особливо в історії, філології тощо.
Славістика як гуманітарна дисципліна формується і розвивається, поруч з іншими суспільним науками, в головному в ХІХ столітті, проте щодо хорватської ситуації, можна говорити про глибші витоки.

IZ POVIJESTI HRVATSKE
UKRAJINISTIKE

Jedan je od zadataka filologije stvoriti povijest hrvatske slavistike, značajnoga dijela nacionalne znanosti. U njezinim se počecima javljaju ideje slavizma, svojevrsne značajke i hrvatske društvene misli: zanimanje za slavenstvo obilježava gotovo sva razdoblja hrvatske književnosti, od renesanse, što je poticalo osvješćivanje drugih naroda, pa i ukrajinskoga. Vizija je Ukrajine u Hrvata nastajala u različitim ozračjima – od oduševljenja slavenstvom u preporoditelja do oslobađanja od mitoloških ideala slavenskoga zajedništva.
Projekt je podjeljen u rubrike Ukrajinistika u Hrvatskoj i Україністіка в Хорватії te sadrži tematske članke na hrvatskom i ukrajinskom jeziku.

UKRAJINISTIKA U HRVATSKOJ

Usprkos svim poteškoćama, ukrajinistika u Hrvatskoj probijala svoj put obilježavan imenima i djelima istaknutih osobnosti hrvatske filologije, što na svoj način predočava intelektualnu, moralnu, humanističku auru hrvatskoga društva u različitim epohama razvoja.
Cilj rada je uočiti osnovne tendencije, etape u formiranju hrvatske ukrajinistike kao slavističke grane. Metodološki je praćen problem slavizma u hrvatskoj književnosti u njegovom ambivalentnom izražaju – od zaokupljenosti mitskom vizijom slavenstva do afirmiranja slavenske problematike koja je vodila i prema ukrajinistici.
Cilj je ovoga članka analizirati aktualnost ukrajinske teme u intelektualnim krugovima Hrvatske i predočiti različite vizije Ukrajine – rusku, emigrantsku; socrealističku i ukrajinsko-hrvatsku, nacionalnu.
Tijekom predocenoga razdoblja je stvoren tiskani fundus hrvatske ukrajinistike koji nastavlja prethodna razdoblja razvoja struke. Osnovna forma je tiskana. Medutim, s ciljem sireg komuniciranja pretpostavlja se ukljucivanje tekstova u digitalne forme.
Ukrajinistika u hrvatskoj počinje se razvijati sukladno etapama europske slavistike. Veliku ulogu u interesu za slavensku problematiku imala je ideja zajedništva slavenskih naroda. Od renesansnoga, baroknoga doba i nadalje, tema Slavena je snažno izražena u hrvatskoj društvenoj misli, što je stvaralo temelj za nastanak i razvoj slavistike.
Godine2008. na Katedri za ukrajinski jezik i književnost Filozofskog fakulteta Sveučilišta u Zagrebu pokrenuta je edicija Ucrainiana Croatica, u kojoj se objavljuju knjige na temu Ukrajine i ukrajinsko-hrvatskih veza. Poseban projekt je prezentacija regija Ukrajine prevođenjem znanstvenih radova ukrajinskih istraživača.

УКРАЇНІСТИКА В ХОРВАТІЇ

У статті розглядаються основні етапи становлення і розвитку україністики в Хорватії, зокрема в добу Ренесансу і бароко, простежується вплив імперського дискурсу у XVIII ст., розкрито поступове зростання знань про Україну у ХІХ ст., відзначено роль політичного фактора в ХХ ст., значення зарубіжної україністики на сучасному етапі.
Головний висновок є констатація безумовної перспективності подальшого розвитку україністики в Хорватії, котра має перед собою широкий дослідницький простір, що зберігає в собі чимало прихованих пізнань, які очікують на своє відкриття.
Представлений профіль хорватської україністики викликає питання: що і наскільки знають в Україні про зарубіжну україністику? Безумовним є факт, що за межами України упродовж століть формувався, зростав архіпелаг, іменований Зарубіжна україністика.
Відзначено необхідність створення історії зарубіжної україністики. Зазначена тема розглядається як етап у формуванні україністики в Хорватії. Сприйняття України позначене особливостями свідомості суспільства епохи романтизму.
Спогади з нагоди 90-ї річниці народження Г.Д. Вервеса, під егідою якого почали свою славістичну діяльність чимало нинішніх славістів, стали й нагодою згадати минулий час, у якому працював учений. Г. Д. Вервес був уособленням української академічної славістики радянських часів.
У статі відображено основні етапи розвитку хорватської україністики. Її засновником вважається Юрай Крижанич (17 століття), який виступав за слов’янську єдність.
Невід’ємною складовою історії українознавства є розвиток цієї науки поза межами України. В силу різних обставин, що у відповідні історичні епохи впливали на стан українознавчих досліджень безпосередньо в Україні, зарубіжне українознавство в його багатьох національних осередках виступало важливим і потужним процесом із своєю історією, солідними результатами, базованими на модерних засадах західної науки.
Головна думка доповіді – необхідність створення історії україністики в Європі, на американському континенті. Вказано на феномен існування зарубіжної україністики, її роль у вивченні України, особливо в умовах антиукраїнських режимів – імперського, радянського.
Зарубіжна україністика в різних країнах, попри специфічних особливостей розвитку національної філології, а відтак і славістики, розвивалася й відповідно до окремих загальних закономірностей детермінованих подіями світового масштабу.
Одним з важливих завдань сучасної науки є відтворення історії зарубіжної україністики. За межами України упродовж кількох століть створювалося, розвивалося українознавство, яке відгрівало значну роль у різних галузях суспільних наук, особливо в історії, філології тощо.
Славістика як гуманітарна дисципліна формується і розвивається, поруч з іншими суспільним науками, в головному в ХІХ столітті, проте щодо хорватської ситуації, можна говорити про глибші витоки.